В смт Іванків набули розповсюдження відомості про те, що Іванківським районним судом Київської області була випущена на свободу особа, яка вчинила резонансний злочин – вбивство мешканки смт. Іванків.
Прес – служба Іванківського районного суду Київської області вважає за необхідне довести до відома громадян смт. Іванків наступне.
Згідно з ухвалою слідчого судді від 27.11.2015 р. по справі № 366/3172/15-к (провадження № 1-кс/366/392/15)підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на час досудового слідства.
Суд оприлюднює витяг з цієї ухвали:
«Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., за участю секретаря судових засідань Євтушенко В.Д., прокурора Яковенко І.П., захисника - адвоката Журбенка І.А., а також слідчого СВ ІванківськогоВПВишгородського ВП ГУ НП в Київській області, Глущенка І.В., підозрюваного ОСОБА 1 розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:ОСОБА 1, ІНФОРМАЦІЯ 1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
ВСТАНОВИВ :
27.11.2015 р. до слідчого судді Іванківського районного суду Київської області, за погодженням з прокурором Іванківської міжрайонної прокуратури київської області Яковенко І.П., звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА 1.
Керуючись ст.ст. 176 - 179, 183, 184, 186, 192 - 194, 196, 205, 309 КПК України,
УХВАЛИВ :
В задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА 1- відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА 1, ІНФОРМАЦІЯ 1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши підозрюваному цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ 1.
Крім цього, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА 1 такі обовязки:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Ухвалу про обрання відносно ОСОБА 1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Болградського ВП ГУНП в Одеській області (адреса:Одеська область, м. Болград, пр. Леніна 97 )за місцем проживання підозрюваного.
Ознайомити підозрюваного ОСОБА 1 під розпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційна скарга протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення до Апеляційного суду Київської області.
Слідчий суддя Ю.В. Ткаченко»
Зазначена ухвала суду оскаржується прокурором до Апеляційного суду Київської області, до компетенції якого і відноситься питання скасування чи зміни обраного запобіжного заходу.
Результати розгляду апеляції будуть доведені до громадськості на офіційному сайті Іванківського районного суду Київської області та через ЗМІ.
Нормативна база, якою зобов’язаний керуватись суд при обранні запобіжного заходу визначається Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та нормами КПК України.
Статтею 62 Конституції України передбачено,що «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».
Стаття 176 КПК України визначає «Загальні положення про запобіжні заходи». Відповідно до ч. 1 зазначеної статті запобіжними заходами є:
1) особисте зобов’язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Частина 3 ст. 176 КПК України передбачає , що найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, в найбільш суворим – тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України визначено мету і підстави застосування запобіжного заходу:
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У Статті 178 КПК України зазначено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу:
1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.
Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи за і проти звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно, а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі Бекчієв проти Молдови (Becciev v. Moldova), заява №9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).
Тому, всім небайдужим слід звернути увагу на те, що ніхто підозрюваного у вбивстві не відпускав, йому, з огляду на вік та стан здоров’я, обрано другий по тяжкості запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт на час досудового слідства.
Після надходження кримінальної справи до суду, вона буде розглянута по суті і по ній буде винесено законний та обґрунтований вирок суду, про що буде повідомлено громадськість на офіційному сайті Іванківського районного суду Київської області та через ЗМІ.
30.11.2015 р.
Прес – служба Іванківського районного суду
Київської області
_03_03.png)
